Я знаю, що таке навчання он-лайн. Це – халтура. Я вже говорила про те, що ходила на
курси польської мови. В нашій групі були курсанти, які займалися он-лайн. Це не
найкращий варіант: то вони не бачать, що написано на дошці, то вони не чують
співрозмовника чи вчителя, то вони зависають чи пропадають. Оце вам он-лайн навчання.
У серйозних навчальних закладах також є деякі курси, які читаються он-лайн. Це такі
курси, по яким не здається екзамен і вони не суттєві для опанування майбутньої професії.
Наприклад, короткий курс з філософії, політекономії, основ правових або соціальних
знань, запобігання корупції. Це не важливі предмети для студентів, тому такі предмети
можуть читатися он-лайн. Вивчив або не вивчив – це не має знання. І без філософії чи
політекономії можна стати хорошим спеціалістом.
Хороші університети ти чи інститути взагалі такою маячнею не балуються. Ви хочете
отримати диплом? – Їдьте і навчайтеся. І повірте, що гроші знаходяться і на закордонне
навчання, яке дуже дороге, і на проживання за кордоном і т.д. Тому і для Києва
знайдуться і гроші, і час, щоб відвідувати заняття в класі.
І на останок, «вишенька на торті».
Іду я якось по коридору і чую, що хтось голосно говорить, так, щоб усі почули. Але що це
за дивні звукові вібрації? Виявляється, що якась молода дівчина проводить он-лайн курс
англійської мови. Слова у неї англійські, а темпоритм і інтонація – російські. Оце вам курси
он-лайн. Що тут сказати? Який толк від такого вчителя і від таких занять? Халтурщиця, але
лохів знайшла, тому що формат он-лайн – це вже халтура із-за самого формату.
Всі ті лектори і викладачі, які читають свої семінари он-лайн, відмічають, що вони не
бачать реакцію зали, вони не знають як реагує і як сприймає їх аудиторія. І це дуже
прикро. Якби добре не був підготовлений лектор, якими б хорошими не були його лекції,
але викладені, чи прочитані у форматі он-лайн вони більше схожі на халтуру. Це – не
навчання, це – не передача знань. Інформація від однієї людини до іншої передається не
тільки словами. Великий пласт інформації передається на рівні підсвідомості, через
погляд, жести, міміку. Погляд може сказати більше, ніж цілі сторінки тексту.
Для прикладу: сидять два рибалки і мовчки ловлять рибу. Але вони спілкуються, не
сказавши жодного слова, і їхнє спілкування набагато інформативніше і цікавіше, ніж цілі
лекції чи семінари он-лайн.